cinderella. da real story

за недостатком фантазії і практічєскі полній абстиненції не можу нічо написати сам
тому, як і в усіх жж-шних постах (крім своїх мемуарів ггг), переробляю чужі ідєї і пишу на заданую тєму
товаріщ із нюйорку prosector якось казав, шо це тіпа як будто джедаї діджеї ремікси роблять
льстіт падлєц
після читання сказок valcury і мого маленького внеску в фінал творєнія kanja_bibrka про червону шапку, на мене снізошло графоманське натхнення і я надумав спробувать описати в стіхотворному размєрі 4-стопного ямба (я не умнічаю, це в гуглі написано) жизнь одної із основоположниць популярного досіхпор у всіх видах іскуцтва сюжету "із грязі в князі" - золушку, тоість попелюшку

вашому вніманію представляєцця перша часть (із двох)
всі замєчанія (кромі як на пунктуаційні ошипки) вдячно будуть прийняті до уваги
сценарій - шарль п'єро
стіхі - собствєнні, неумєлоє подражаніє стілю "енеїди" котляревського


сідайте, друзі, всі докупи
розкажу казочку вам я -
давно в далекій гваделупі
жила-була одна сім'я
отець і мать, маленька дочка
пивний ларьок, торгова точка
гектар землі, табун овець...
та жінка раптом захворала
і незабаром дуба дала
остався з дочкою вдовець

продавши всі свої активи
зложив всі дєньгі в чумойдан
одівся з дочкою красиво
й купив білєт на єроплан
рішив життя начать сначала
бо гваделупа вже достала
та й дочка виросла - модель!
шоб в цій колонії хранцузькій
кормить москітів? нєа, дзуськи!
і переїхали в марсель

купили домік десь у лісі
посуду, меблі, дівіді
спокійна жизнь на передмісті
як в теплій і вогкій пизді
та хлоп без баби жить не може
найшов собі вдовичку тоже
з своїми власними дітьми
тупі противні дві корови
ні до любві, ні до розмови
ну просто демони пітьми

та відьма хлопа окрутила
мозги хуйньою затовкла
у нього в домі поселилась
і дочок теж туди взяла
тож поки фраєр важко робить
шоб заробить на їх добробут
його дочкА як у тюрмі
перЕ, варИть, паркєт шурує
три відьми нею лиш керують
нічо не роблячи самі

щоправда чистити каміна
приходив мєсний сажотрус
чи емігрант із україни
чи молдаван, чи білорус
то дівка й не сопротівлялась
і в перший день йому віддалась
в каміні, прямо на дровах
за це маленька наша шлюшка
дістала кличку "попелюшка"
як і написано в казках

її їбли, вона їбалась
такий життя важкого плин
і фіг би шось нового сталось...
та тут якраз з'явився принц
синок якогось людовІка
і ідеал для чоловіка
високий, статний і блондин
та поки ще холостякуя
шукав куда вмочити хуя
тож бал рішив зробити він

на цім балу усі дівиці
предстали б у своїй красі
і розведЕні, і вдовиці
лезбійки, курви... вопшем всі
старий король на ладан дише
кому ж він францію залишить?
потрібно принца оженить
найти невісточку для сина
шоб народить йому дофІна
продовжить благородний рід

про королів, царів, султанів
старий отець і не мічтав
не до понтів, коли в карманах
неначе вітер погуляв
він мріяв про сватів багатих
шоб ше хоч трохи погуляти
ті пару років... аж прийде
за ним ота стара з косою
махне кістлявою рукою
і за собою поведе...

а як там наші всі герої?
прийшло запрошення на бал!!!
туди поїдуть тільки троє
у попелюшки ж бо - аврал
всі манікюри, педікюри,
завивки, інші процедури,
ше й стірка, глажка - всьо сама
бо мачуха уже думками
знайомить принца із дочками
і принц від дочок без ума...

отак на бал вона збиралась
в надії виграти гранпрі
одну - за принца та помалу
і другу впхати при дворі
якогось герцога чи графа
уже знайти вона потрафить
а потім можна й відпочить
сидіти десь собі при троні
хоча б в малесенькій короні
і тільки грошики лічить...

карета з ними вдаль погнала
а попелюшка вже реве
"чому ж вони мене не взяли?"
заділо дівку за живе
вона ж не гірша, краща даже
а шо десь там на носі сажа -
помити можна тільки так
у неї ж прєлєсті жіночі
волосся світле, сині очі
цицьки, фігура - всьо ніштяк!

аж в цей момент немов туманом
заповнило кімнату враз
із нього вийшла біла пані
і так почала свій расказ:
"ну здраствуй, я - прєкрасна фєя
пєчаль твою січас развєю
посрєцтвом магії своєй
я прєвращу тєбя в красотку
одіну в наілуччі шмотки
достойні даже королєй!"

тут чудеса почались зразу
ну просто нереальний сюр
сваровскі кольорові стрази
і полний розовий гламур
версачі, дольче і габана
маноло блахнік, джон гальяно
як самий луччий магазін...
бистренько золушка оділась
шанелью легко покропилась
і всілась в чорний лімузін¹

забув сказати шо в машину
був трансформований гарбуз
а на водійському сидінні
розсівся, мов козирний туз,
кімнатний щур. магічна сила
його в шофера замінила,
оділа в бархатний спінджак
сам він чорніше навіть ночі
біліють тільки зуби й очі
на лацкані табличка - "жак"

ще фея каже їй, прощаясь
"ти ж только дочька нє забудь
шо в полночь чари пропадают!
ну всьо, удачі. в добрий путь"
по тому всі поцілувались,
дружнесенько собі обнялись,
галантно двері жак відкрив
сідає попелюшка ззаду
немов якась звізда естради
аж заціпИло їй від див

всерЕдині кав'яр, шампанське
диван, мєха, усі діла
в шикарних цих умовах панських
дівчИна зовсім поплилА
і ми не будем заважати
дамо хоч трохи їй поспати
у неї ж поперЕду - бал
то ж схаменімся, будьмо люди²
все решта - потім, "далі буде"
як лиш напишу - дам сигнал


to be continued...

¹ - в діор адєлась, шанєлью я абризгалась... © кримінальний талант
² - натурально сам тарас григорович